Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" травня 2016 р. м. Київ К/800/36849/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - Інспекція)

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16.12.2014

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2015

у справі № 808/7936/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОКОМПЛЕКС" (далі - Товариство)

до Інспекції

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року Товариство звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати неправомірними дії щодо самостійного коригування показників податкової звітності в електронних базах даних «Податковий блок», «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» на підставі акта перевірки від 17.10.2014 № 117/08-29-22-0108/32721642 та зобов'язати відповідача відновити задекларовані Товариством показники податкової звітності.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.12.2014, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2015, позов задоволено.

Судові акти зі спору мотивовані тим, що до моменту виникнення у платника податкового обов'язку (зокрема, до часу визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку) внесення змін до будь-яких інформаційних баз даних податкового органу виключно на підставі висновків акта перевірки є неправомірним.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у задоволенні позову. Мотивуючи касаційні вимоги, скаржник зазначає, що коригування показників в інформаційних базах даних органів державної податкової служби є лише формою збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання податковими органами функцій з податкового контролю, а відтак такі дії не впливають на суб'єктивний стан прав і обов'язків платника та не можуть виступати предметом оскарження в адміністративному судочинстві.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне задовольнити розглядувані касаційні вимоги з урахуванням такого.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Інспекцією було проведено планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за той самий період. За наслідками перевірки відповідачем складено акт від 17.10.2014 № 117/08-29-22-0108/32721642, в якому викладено висновок Інспекції про фіктивний характер правовідносин позивача із задекларованими постачальниками - товариством з обмеженою відповідальністю «Донстрой плюс», товариством з обмеженою відповідальністю «Мега торг», товариством з обмеженою відповідальністю «Капіталбуд сервіс», товариством з обмеженою відповідальністю «Практика», товариством з обмеженою відповідальністю «Талер Компанія», приватним підприємством «Аннтаго», товариством з обмеженою відповідальністю «КФ Авіон», що виключає добросовісність сформованого Товариством податкового кредиту в сумі 3 486 228 грн.

На підставі цих висновків Інспекцією було внесено зміни до електронних баз даних «Податковий блок» та до «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» шляхом виключення непідтверджених перевіркою сум податкового кредиту, задекларованих Товариством за вказаний період.

Зазначені обставини учасниками провадження не заперечуються.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК).

У пункті 61.1 статті 61 ПК визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК).

Відповідно до статті 71 ПК інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Такі перевірки є одним із способів здійснення податкового контролю відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК.

Статтею 74 ПК установлено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1 цієї статті); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2 згаданої статті).

Виходячи із системного тлумачення наведених норм податкового права, колегія суддів дійшла висновку, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Власне дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

Такий юридичний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій, зокрема, в його постановах від 09.12.2014 (справа № 21-511а14), від 03.11.2015 (справа № 21-99а15), від 02.12.2015 (справа № 21-5180а15).

У справі, що переглядається, судами не встановлено незаконності призначення і проведення податкової перевірки; дії з її призначення та проведення платником не оскаржувалися взагалі.

А відтак з урахуванням наведених норм податкового права та судової практики, що склалася при вирішенні даної категорії спорів, позовні вимоги Товариства задоволенню не підлягають.

За таких обставин, керуючись статтями 220, 222, 223, 2259, 230, 232 КАС, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області задовольнити.

2. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16.12.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2015 у справі № 808/7936/14 скасувати.

У позові відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько